11 років – як одна прекрасна мить…
Школа … Як багато спогадів і відкриттів пов’язане з цим словом … Як багато людей, які були поруч з нами в цей «шкільний час».
У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі — один із них. Мені пощастило навчатись у Городоцькому ліцеї №1, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє.
Шкільні роки — це свята, подорожі, дружба й перше кохання. У школі ми вчимося дружити, прощати, бути милосердними, а це так важливо в наш час. Крім знань, зі школи ми винесемо найцінніше — вміння бути людиною.
В першу чергу хочу сказати велике спасибі вчителям за їх нелегку, але благородну працю, за все те, що вони зробили для нас. Сказати велике спасибі першій вчительці, Кульбабі Світлані Леонідівні. В нашому шкільному житті було багато хороших і добрих вчителів. Вони вкладали всю душу, всі свої знання, щоб ми росли добрими, чесними, справедливими. Все життя ми будемо пам’ятати свого класного керівника – Коваленко Олену Василівну. Вона завжди була справедлива до нас, робила усе для того, щоб ми були – найкращими, підтримувала, допомагала, завжди давала слушні поради, хвилювалася за нас.
Треба сказати, що у нас був дуже дружний клас, і в цьому безперечна заслуга нашого класного керівника. Склад класу майже не змінився з того часу,як ми прийшли на навчання до гімназії у 5 клас. Хоча, новеньких ми приймали привітно в свою класну сім’ю, намагалися відразу з ними подружитися, щоб вони відчували себе як вдома. І це нам вдавалося.
Звичайно, траплялося різне, бували і сварки, але в основному згадуються радісні моменти. Це загальношкільні та класні вечори, різні спортивні змагання ,творчі конкурси та звісно – це наші незабутні подорожі та поїздки. Ми ділилися один з одним радощами і печалями, знали, що можна покластися на друзів, що тобі обов’язково допоможуть. Я рада, що навчалася саме з такими однокласниками.
Для мене знання,які я здобула у школі — це мудрість, упевненість, благородство, їх я беру, вступаючи в доросле життя.
Звичайно, завжди буду пам’ятати своїх шкільних товаришів, бо наша дружба була щирою, чистою, безкорисливою. Не знаю, як складеться моя доля, але впевнена, що в разі потреби обов’язково допоможу своїм учителям, друзям, рідному ліцею.
Прощавай, 11-А….. Здрастуй, доросле життя!
Бас Рената, випускниця 11-А класу 2020 року