Мій клас – це маленька сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це група людей, які прагнуть до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, олімпіади й конкурси, вечори й екскурсії, спортивні змагання та мандрівки.
Я дуже люблю свій клас. Він дружній та веселий. Наш 11-Б найактивніший, тому без нас не проходить майже жоден масовий захід. Танці, співи, конкурси, флешмоби, квести – всюди можемо себе проявити. В цьому нам допомагає уміння наших однокласників грати на музичних інструментах, співати, танцювати, малювати.
І найголовніше – це наша дружність, креативність, харизма і здатність доповнювати один одного. Крім того, наш класний керівник завжди підтримає, порадить, допоможе нам чи знайде компроміс.
Як і всі інші мої однокласники перерву чекають дуже охоче. На перервах ми обмінюємося цікавою інформацією, слухаємо музику та намагаємося встигнути доробити домашню роботу.
Дивлячись на своїх однокласників, я розумію, що кожен з нас індивідуальність. І наші дівчата не бояться цього показувати. Зміна зовнішності для них не проблема. Чи не кожного тижня вони дивують класного керівника своїм новим манікюром чи зачіскою. Також приємно розуміти, що в нашому класі не тільки красиві й розумні, а й фізично розвинені та культурно освічені особистості.
Ми впевнені, що не даремно пройшли через все це, набралися досвіду. І в майбутньому будемо такими ж комунікабельними, активними та товариськими. А про те, що це наші останні дні разом, ми намагаємося не думати, адже вже запланували зустрічі після випуску на найближчі п’ять років.
Сокальська Анастасія, учениця 11Б класу
