Толерантність – це вже давно не про стать, гендер, колір шкіри і сексуальні вподобання. Толерантність – це перестати думати, що інша людина така ж, як ви. Перестати думати, що інші люди мислять так само швидко, як ви. Так само реагують, як ви. Так само діють в схожих ситуаціях. І зовсім недалекоглядно вважати, що інші люди можуть відчути точно те саме, що і ви. Толерантність – це розуміти, що інші люди абсолютно інші. Помилково приймати байдужість за толерантність. Віддавати перевагу не звертати уваги не дорівнює приймати людей такими, якими вони є. Це різні речі. Толерантність не означає терпимість, адже поважати і терпіти – це теж різні речі. Просто дайте людям жити так, як вони хочуть. З тими, з ким вони хочуть. Виглядати так, як вони хочуть. Бути тими, ким вони хочуть. Толерантність – це про повагу, прийняття і розуміння. Прийняти людей, які на вас не схожі, не означає відмовитися від своїх переконань, не означає поступитися, не означає програти. Бути толерантним означає бути сильним і, найголовніше, людяним. Погодьтеся, дивно, маючи можливість жити в різноманітному світі, де існують море цікавих і різних людей, які стають героями неймовірних історій, продовжувати будувати стіни і ненавидіти, замість того, щоб прийняти і почати наповнювати своє життя різноманітністю. Давайте просто не будемо більше тицяти пальцями на людей, які інакше виглядають, яскравіше вас, сміливіше вас. Більше не будемо з жалості відводити погляд від людей на інвалідних візках. Не будемо більше ділити людей на “тих” і “цих”. Приймати і підтримувати завжди краще, ніж ділитися негативом. Часто нетолерантне ставлення до кого-небудь спровоковане відсутністю інформації. Перш ніж почати ненавидіти, потрібно спробувати дізнатися більше, ближче і розібратися в питанні. Благодійність це також про толерантність, адже, наприклад, допомагаючи центру для бездомних ви вже приймаєте те, що люди можуть помилятися, вони можуть відрізнятися від вас, їм, може бути, просто не пощастило, але це зовсім не привід позбавляти їх шансу на допомогу. Часто, підтримуючи збір на лікування важкохворої дитини, люди думають не тільки про дитину, а, наприклад, про батьків, які не опускають руки і борються за життя свого малюка. Більшість українців дуже чуйні, що робить їх толерантними до чужих проблем, вони приймають їх існування, розуміють, як важко з ними жити, і готові допомогти. Якщо ми навчилися бути толерантними до проблем, то, може, ми навчимося бути толерантними і до вибору кожної людини? Нас приваблюють люди, які схожі на нас, але це не означає, що всі інші гірші за нас або якісь не такі. Не варто ділити всіх на своїх і чужих. Толерантність – це можливість для кожної людини знайти розуміння і підтримку. Це про безпеку і довіру. Давайте ставати людьми, з чиїх життів толерантність забере злобу, ненависть і конфлікти.
