, , 
Що таке МОБІНГ Мобінг – (з англ. mob – натовп) це форма дискримінації, що проявляється як психологічне насильство та агресивна поведінка зі сторони колективу щодо особи. Часто мобінг плутають з неввічливістю, проте між цими явищами є суттєва різниця. Вона полягає в тому, що неввічливість – це одноразовий прояв зневажливої поведінки з ціллю образити, висміяти іншу людину, а мобінг – психологічна атака, ворожість, неетична, систематична, шкідлива поведінка та комунікація з іншою людиною. Мобінг може вчиняти як керівництво, так і співробітники та колеги щодо певної особи. Рекомендації по запобіганню мобінгу в школі: 
Спонукати адміністрацію школи дослідити свій стиль керівництва (змінити/покращити); Провести тренінг для співробітників: як розпізнати мобінг? Фокус на розвиток людських стосунків між співробітниками школи, що базуються на порядності та повазі одне до одного; Запровадити політику ввічливості серед вчителів та керівництва, що заперечує прояви аб’юзу, зневаги, дискредитації своїх колег; Використання медіації для вирішення конфліктних ситуацій. Використовуйте такі самі методи подолання конфліктів між вчителями, які ви використовуєте, щоб зупинити прояви булінгу серед дітей; Обирайте нових працівників не лише за їхнім досвідом роботи, але й за емоційним інтелектом та спроможністю вирішувати конфліктні ситуації; Соціальна реклама на робочому місці. Наприклад, «Дружнє нагадування: гідність і повага одне до одного. Без винятків». 
Варто пам’ятати про толерантність. У людей бувають погані дні, і якщо прояв зневаги був одноразовим, то на це краще не звертати уваги. Але зневажлива поведінка на постійній основі є не особистим питанням певної особи, а несе колективну відповідальність для того, щоб розв’язати цю проблему. Оскільки гідність і повага одне до одного є базою недискримінаційного характеру партнерських здорових стосунків, як в особистому житті, так і на робочому місці. ЯКЩО ВИ ЖЕРТВА мобінгу: Не грайте з колегами «у мовчанку». На їхні нападки постарайтесь відповідати жартами. Не панікуйте, через плітки вас не звільнять з роботи. Якщо директор закладу вимагає від вас пояснень, наполягайте на службовій перевірці. Поговоріть відверто з колективом. Поясніть свої цілі та бажання. У будь-якому випадку можна досягнути компромісу. Якщо проблема – у керівництві, не намагайтесь заздрити чи різко реагувати на те, що всілякі блага дістаються «своїм». Спробуйте йти до мети своїм шляхом, або радійте тому, що маєте (якщо вам важливо залишатись на цій посаді). Якщо ваш керівник звик до лестощів, не бійтесь йому казати правду, та додати щирих компліментів не завадить. Ви точно знайдете ті позитивні сторони, що обов’язково вам сподобаються. В колективі знайдіть людину, яка також зайняла вичікувальну позицію. Разом вам буде легше вирішити конфліктну ситуацію. Не чекайте слушного часу, щоб дати відсіч. Намагайтесь відстоювати свою позицію наодинці. Розкажіть колегам про свої почуття, та не намагайтесь їх розжалобити. Якщо компромісу досягнути не вдалося, краще звільнитись і не псувати собі здоров’я. Якщо звільнитись не вдається, розкажіть колегам, що вам залишилось декілька років до пенсії, чи поки дитина не закінчить клас тощо. Не дозволяйте себе принижувати. У тому, що вас цькують вашої вини немає. Підвищуйте самооцінку постійно.
