Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там у Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна – неоголошена війна….
Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально. В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі і діти. Тісна співпраця нашого ліцею з воїнами ООС, з учнями, які проживають у прифронтовій зоні, триває постійно. Наш ліцей неодноразово збирав допомогу воїнам, це і теплі речі, продукти харчування, листівки, плакати, малюнки, сувеніри, обереги зроблені своїми руками. Ми знаємо, що отримуючи наші подарунки, хлопці розуміють, що ночують в окопах не дарма, а заради нашого спокійного майбутнього!!! Нажаль, багато воїнів не повертаються додому живими…
7 жовтня учні, вчителі та запрошені зібралися на передодні Дня Козацтва, Дня захисника України, щоб започаткувати Алею пам’яті про тих, віддав свої життя за нашу рідну Україну. На заході були присутні: Олена Гріх – секретарка Городоцької міської ради, Сергій Рибак – начальник Городоцького відділу освіти, воїни ООС – Валерій Парамей, В’ячеслав Ящурко, волонтер –Анатолій Ференс. Учні вітали наших героїв – воїнів – земляків, батьків наших учнів, які перебували на території ООС, волонтерів, на плечах яких тримається наша армія, щоб сказати їм найщиріші слова вдячності за їх відвагу, мужність і героїзм та разом із ними започаткувати алею Пам’яті про наших городоччан – героїв, які загинули на сході України. Їхні імена назавжди залишаться у нашій пам’яті. Це Остяк Василь Володимирович, Попик Віктор Петрович, Дереш Валерій Костянтинович Швець Володимир Сергійович, Верхомій Микола Миколайович, Роженко Олег Володимирович, Трохимчук Валентин Володимирович. Пам’ять про загиблих воїнів усі вшанували хвилиною мовчання.
Запрошені учні разом із учнями нашого ліцею посадити сім кущів калини, як символ пам’яті про загиблих воїнів.
Говорять, що герої не вмирають, а перетворюються на журавлів. Тож, будемо вірити, що вони пішли в небо, щоб оберігати нас від біди.
Н.Сіра, заступниця директорки з виховної роботи
