Весна… Найпрекрасніша пора року.
Пробуджується від сну природа, розплющує очі земля, усе оживає, зеленіє, розквітає. П’янкі пахощі розносять абрикоси і вишні, милує око ніжно-рожевий цвіт яблуні.
Весна… Чорнобиль…У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. 30 років тому світ сколихнула страшна новина – 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття.
Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю й постійної тривоги мільйонів українців. З 26 квітня 1986 року увесь український народ живе “до” і “після”. “До” і “після” катастрофи на ЧАЕС.
Чорнобиль… Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні стало символом горя, страждань,понівечених людських осель.
Гімназисти не залишились осторонь, щоб згадати найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття, взяли участь в мітингу «Гірчить чорнобиль крізь роки», висловлюючи цим свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.
Також учнями 4(8)-А класу був проведений флешмоб, як символ пам’яті про трагедію.
