Як парость виноградної лози, –
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Цінувати та любити свою рідну мову, поважати рідне слово закликали учні Городоцької гімназії. Напередодні дня рідної мови учнями 2(6)А класу, їх класним керівником Коваленко О.В. та вчителем української мови Ліванською В.Л. було проведено відкритий виховний захід «Рідна мова чиста, як роса». На який були запрошені батьки учнів. Діти декламували вірші про мову, читали гуморески та виконували українські пісні.
“Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю» –
Класний керівник 2(6)а класу Коваленко Олена Василівна.
