Виховна робота

Скажу «СПАСИБІ» тихо ветерану…

ТЕМА: СКАЖУ «СПАСИБІ» ТИХО ВЕТЕРАНУ….

МЕТА: ознайомити учнів з новими маловідомими історичними фактами Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років;  формувати вміння аналізувати історичні події минулого, вміння висловлювати власну точку зору; сприяти розвитку мотивації, спрямованої на підготовку себе до захисту Вітчизни, брати за приклад подвиг людей старшого покоління; створити атмосферу теплої зустрічі з ветераном; виховувати  любов до свого народу, до його історичного та героїчного минулого; розвивати громадську  активність в житті власної країни та відповідальність за краще та мирне життя  нашої держави.

До обеліска я в задумі стану,
До сивини своєї на путі.
Скажу „спасибі” тихо ветерану,
Що вдруге народив мене в житті.

 7 лютого 2014 відбувся відкритий виховний захід учнів 1(5)А та 6(10)Б класів, зустріч з Ветераном Великої Вітчизняної війни – Хоптинцем Омеляном. Також напередодні  учні 1(5)А класу відвідали  Продеус  Катерину Прохорівну.

 На даній зустрічі учні прогорнули сторінки історії, сторінки трагічні, наповнені болем і сльозами, сторінки вдячності і поваги до тих, хто пройшов війну та скорботи за тими, хто не повернувся з війни.

Також учні 1(5)А класу відвідали Продеус Катерину Прохорівну, яка також є ветераном Великої Вітчизняної Війни.

Це людина, яка має світлу душу, і щира любов так й промениться з її теплих очей. Вразило, що в такому віці ця жінка стояла, немов за командою “Струнко!” Відчувалася її добра воєнна виправка, набута в роки війни.

Катерина Прохорівна Продеус на воєнних дорогах – з 1942 року, у складі 1-го Білоруського фронту брала участь в битвах на Курській дузі, звільняла Білорусію, Польщу, Угорщину. Перемогу зустріла в м. Росток (Німеччина). Орден Червоної Зірки, медаль “За відвагу”… – її груди прикрашають численні бойові і трудові нагороди. Близько 40 років працювала медсестрою Городоцької центральної районної лікарні, нині веде активну виховну роботу серед молоді.

Повертаючись сьогодні обличчям до нашої історії, ми з глибокою вдячністю схиляємо голови перед бійцями, що великою ціною здобували славу на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Кожне молоде серце сьогодні і завжди повинно берегти пам’ять про всіх, хто відстоював державу в  страшні часи Великої Вітчизняної війні.

Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.

Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь.

Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам’ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

gif;base64,R0lGODlhAQABAAAAACH5BAEKAAEALAAAAAABAAEAAAICTAEAOw== - Скажу «СПАСИБІ» тихо ветерану…

About the author

Класний керівник 1(5)А класу – Коваленко О.В.
Класний керівник 6(10)Б класу – Марчак З.Д.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button