2 березня 2017року у районній бібліотеці учнями 3(7)-Б класу Городоцької гімназії (класний керівник Ліванська В.Л)і було проведено літературно-мистецьке свято «В байках і ліриці живе його душа», присвячене 190-й річниці з дня народження видатного українського поета-байкаря Леоніда Івановича Глібова.
В рамках свята у Городоцькій районній бібліотеці учасникам та гостям заходу було презентовано книжково-ілюстративну виставку , на мультимедійній дошці були відтворенні епізоди життя та творчості письменника.звучали пісні на вірші Л.Глібова
Семикласники підготували змістовне і цікаве свято. Вони декламували вірші, грали різних героїв байок Л.Глібова, загадували загадки, читали акровірші, співали пісні
Та й тепер жива
Твоя тут пам’ять, Леоніде Глібов.
Нащадки сіверян, полян, дулібів,
Малята вчать ті сонячні слова,
Що, ніби чародійник, з рукава
Ти сипав їм і в мудрості не схибив.
М.Рильський
“Найкращим українським байкописом” назвав Леоніда Глібова Іван Франко, вважаючи насамперед байки “головним титулом заслуги сего талановитого поета”. Не одне покоління від безтурботних дитячих днів і до похилого віку супроводжують мудрі і проникливі, лагідні і ущипливі, жартівливі і сумовиті слова байок і пісень відомого поета. З дитинства западають у пам’ять рядки: “На світі вже давно ведеться…”. А коли промчаться прудкоплинні літа, припорошуються скроні нетанучим інеєм, а серце защемить світлим сумом за молодістю, що “не вернеться, не вернеться вона”, пригадуються рядки чудової поезії “Журба”.
Завидна доля здобути всенародне визнання, але дістається вона не всім. Важким шляхом до цього визнання йшов Леонід Глібов.
В Україні свято пам’ятають і шанують Л.І.Глібова: засновано літературну премію його імені, у селищі Чорний Острів, що у нас, на Поділлі, у 1968 році відкрито літературно-меморіальний музей-кімнату Леоніда Глібова. Його іменем названо вулиці, бібліотеки, у Чернігові на його могилі встановлено пам’ятник, на якому викарбувано слова поета Володимира Cамійленка:
“І от замовк твій глас, погас твій промінь ясний,
Що в темному світив околі…
Але не вмре поет у пам’яті людській!
Згадаємо тебе в недоленьці лихій
І в кращий час нової долі!”.
І справді поет живе. Від покоління до покоління, немов скарби, переходять його чудові твори. Увібравши в себе народну мудрість, чесноти й мораль, твори Глібова постають своєрідною Книгою буття, де поєднуються сучасне, минуле й майбутнє і міститься чітка відповідь на одне одвічне, ключове для людської сутності питання: як гоже і негоже чинити.
Здається, байка просто бреше,
А справді ясну правду чеше.
Нікого в світі не мине,
Читайте, згадуйте мене, –
недарма писав поет.
Немає, як відомо вищої відзнаки для поета, ніж коли його твори стають народними. Байки та поезії Леоніда Глібова і досі в народі надзвичайно популярні.
Отож, любі друзі, читайте, насолоджуйтесь і переймайте закладену в його творах глибинну мудрість.
