730 днів незламності, віри, надії, сподівань…
730 днів незламності, віри, надії, сподівань.
730 днів мужності, стійкості, невтомних бажань.
730 днів єдності , кмітливості ,сили волі
Перед ворогом, якому не здамося ніколи.
10 років тому, в лютому 2014 року, російська федерація розв’язала війну проти України. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей, та 2 роки повномасштабного вторгнення в Україну. Українці – незламні, нескорені, об’єдналися у лютому 2022 року й так вже два роки, у неймовірно складних умовах демонструють всьому світові свою волелюбність і більшість демократичних країн світу об’єдналися й підтримують Україну в нелегкій боротьбі з ворогом. Ми проходимо через біль гірких втрат у боях за рідну землю. Ми не зазіхаємо на чуже, але й свого не віддамо. Дорослі й малі, з перших днів повномасштабної війни об’єдналися для надання підтримки нашим захисникам. 24 лютого. Це не простий день для кожного з нас, адже сьогодні українці об’єднуються , щоб знову привернути увагу світової громадськості до війни. 22-23 лютого у Городоцькому ліцеї були проведені заходи, зі шкільного подвір’я лунали патріотичні вірші та сумні пісні у виконанні наших ліцеїстів. Діти, чиє дитинство вкрадене війною, говорили про болючі втрати та віру в неодмінну перемогу та мир. До нас на захід завітав випускник Сергій Собко, який зараз несе службу в 47 бригаді «Маґура». Ліцеїсти подарували захиснику державний прапор зі своїми підписами та побажаннями. А також волонтером Романом Ющишиним було передано прапор для В’ячеслава Банаса, командира відділення 79 десантно-штурмової бригади «Таврійська», який зараз знаходиться у шпиталі на лікуванні після поранення,а також 30 тисяч 900 гривень для придбання авто. Усім присутнім на заході було важко стримати емоції. Зі сльозами на очах наші ліцеїсти влухалися у кожне слово,яке лунало на щемливому заході, під час якого ми згадали усіх Героїв, які навчалися у нашому закладі. А зранку,23 лютого о 9 годині під час хвилини мовчання, наші учні разом із директоркою ліцею випустили у небо жовто-блакитні кульки з паперовими янголами під символічну пісню «Янголи» в знак пам’яті про наших полеглих захисників. Не звикайте до війни,не звикайте До загибелі наших захисників, Не звикайте до втрат і болю, які поруч кожної миті! Не звикайте, пам’ятайте! І допомагайте нашим захисникам. СЛАВА УКРАЇНІ! Нашим ГЕРОЯМ СЛАВА!