За що країні стільки болю?
Чим заслужили ми усі?
У небо йдуть нові герої,
Молитви ллються не весь світ…
Історія нашої держави сповнена різними подіями: як щасливими, так і трагічними.
Сотні, тисячі полеглих заради кращого життя, за країну, за волю, за нас. Хто ж вони? Борці за щастя, за добро, за мир. Це ті люди, що землю українську любили більше за власне життя!
На захист Батьківщини, піднялися кращі наші сини і доньки. Серед них був і випускник нашої гімназії – Попик Віктор.
16 лютого востаннє Віктор спілкувався по телефону із рідними, а наступного дня зв’язок з ним обірвався назавжди… Його військові побратими бачили, як Віктор впав від кулі снайпера, а далі почався шквальний мінометний обстріл… В усіх була надія, що Віктор Попик живий й перебуває в одному із госпіталів країни. Але… після тривалих пошуків брат Володимир упізнав тіло Віктора у Дніпропетровському морзі.Ворожа куля обірвала його молоде життя.
Сьогодні, 16 лютого, учні Городоцької гімназії зібралися на захід «Хвилина пам’яті», щоб вшанувати загиблого воїна , мужнього та відважного чоловіка, який своєю жертовністю подарував нам мирне небо над головою.
Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам’ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами.
Педагог-організатор – Бас Л.П.
