«І мене в сім’Ї великій, в сім’ї вольній, новій…»
В добрий день і в добрий час
Ми зібралися із вами.
Тихо надворі, ні вітру, ні хмар,
Ані шелесне верба височенька.
Наш клас має «Кобзар»,
І вголос читає Шевченка.
Нещодавно у 3(7)В класі відбувся виховний захід присвячений видатному українському поету і художнику Т.Г.Шевченку. На якому учні ознайомилися з його біографією, вклонилися світлій пам’яті поета. Ім’я Т.Г.Шевченка невіддільно пов’язане з Україною. В ньому наша історія, наша мрія, наша надія.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
З цих слів розпочинається книга «Кобзар» великого Тараса. З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою піснею, котру без перебільшення можна назвати народною, вони стали символом України у Європі і у всьому світі.
Пошана і вдячність наповнює серця усього людства, бо Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми гордимося тим, що він – наш земляк, а ми прагнемо бути достойними його нащадками.
Він є мірилом нашої совісті, мірилом нашої правди, його безсмертні твори є великою порадою для сучасної України, і для майбутньої. Він є нашим учителем, що навчає нас мудрості, любові до Батьківщини, до материнської мови, він навчає нас бути справедливими, гуманними, працьовитими, вчимося в нього примножувати славу України.
Тарас є взірцем для нас, його безцінний «Кобзар» є для нас і буквариком, є він і пісенником, є підручником з української минувшини, є народознавчою енциклопедією, підручником з етики.