Напередодні відзначення перемоги у радянсько-німецькій війні учні 8-Б класу відвідали ветерана ІІ Світової війни Войцехівського Михайла Генріховича.
У ході розмови ветеран розповів, що народився 1923 року у с. Сулид, Вищедубичанського району, Київської обл..Поділився переживаннями з приводу важкого дитинства, що співпало з голодними роками 1932-1933, тяжкі хвороби та про, власне, початок війни.
Під час війни в селі були партизани, тому як наслідок, все село під час війни будо знищене німцями. З трьохсот дворів залишилося три хати, розповідає Михайло Генріхович, так як говорити йому важко, допомагає дружина.
Воювати пішов у 1944 році в Перший Український фронт.
В Ноїштаті (Польща) був поранений , осколки роздробили голову, та застрягли в м’якоті мозку, але не пробило плівки. Після операції проходив реабілітацію 4 місяці. Заново вчився ходити, говорити.
В кінці зустрічі дружина Михайла Генріховича написала, під диктовку чоловіка, листа в зону АТО сьогоднішнім бійцям, з словами підтримки та подяки.
Учні були вражені розповіддю ветерана. Сухими фактами не можливо передати ту теплу атмосферу зустрічі та щирість розмови, що дала змогу дізнатися багато цікавих фактів з життя Михайла Генріховича. А захоплення його життєвою долею та почуття вдячності за приділену увагу ще довго зігріватиме нас.
Потрібно достойно оцінювати можливість живого спілкування з такими особистостями та їх вклад в долю нашої багатостраждальної країни.
