Пам’ятаємо тих, хто воював та загинув за єдину Україну
4 листопада своє день народження мав би відзначати Попик Віктор Петрович . З 1980 по 1988 рік Віктор навчався у ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 м. Городка.Захищав нашу країну в складі 13-го окремого мотопіхотного батальону у званні старшого солдата.17 лютого 2015 Загинув у боях за Дебальцеве. Військові розповіли, що не змогли під час відступу забрати його тіло з території, яку контролюють терористи.Для всіх нас – це велика і болюча втрата. Віктор – справжній Герой України!»
Класний керівник Віктора, Діна Степанівна Моря згадує: «Віктор був добрим учнем. Він завжди допомагав тим, хто цього потребував. Пам’ятаю,що за добрі вчинки, його завжди поважали інші діти». З повагою про Віктора Попика згадує його однокласниця, а сьогодні заступник директора з виховної роботи Городоцького ліцею № 1 Неля Антонівна Сіра: «Віктор був дуже хорошим другом. Він користувався авторитетом серед однокласників. Крім того, йому подобалось брати участь у спортивних змаганнях». Віктору Попику 4 листопада цього року мало б виповнитись 48 років, та неоголошена війна на Сході стала на заваді його подальшого життя.Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).Вічна пам’ять герою!Герої не вмирають… Пам’ять про їх подвиг вічно житиме у людських серцях.