Війна увірвалася в наше життя, немов цунамі, вихор, шторм, землетрус. Увірвалася і перекроїла все – плани на літо і на майбутнє, родинні і дружні зв’язки, спокій та впевненість у завтрашньому дні. Цю гібридну війну вітчизняні ЗМІ називають АТО, військовим конфліктом і т. д., але суть від цього, на жаль, не змінюється. І як тепер бути? Чим допомогти нашій армії, біженцям зі Сходу, солдатам, які отримали поранення? Кожен вирішує це питання по-своєму: хтось переказує кошти на спеціальні рахунки або знайомим волонтерам, інші опікуються біженцями, ще хтось – відвідує поранених вояків АТО, які проходять лікування в госпіталях. Інші ремонтують техніку та відправляють її для підримки наших солдатів на передовій.
Україна в ці буремні дні справді поділилася на «фронт» і «тил». Ми не говоримо про громадян, які вважають, що в країні нібито нічого не відбувається. Мова йде про тих небайдужих, які в силу певних обставин залишилися вдома, але не відсторонилися від потреби допомагати нашим воїнам.
Ми, учителі та учні гімназії, горді тим, що в нашому маленькому містечку Городку є такі небайдужі люди, які своїми гарними справами допомагають нашим воїнам. Адже 14 квітня саме з нашого міста було урочисто відправлено уже третій БТР, якому відновили життя майстровиті горододчани.
Гімназисти до цієї події теж прилучилися: намалювали для воїнів малюнки, написали вірші та листи, виготовили сувеніри-обереги, на яких зображені голуби миру та символи нашої країни. Нашому 6-А класу випала честь віднести ці дарунки для наших захисників. Відряджаючи БТР у важку дорогу, ми усвідомлювали, як радісно бути серед людей, що роблять добрі справи заради миру на рідній землі. Ми отримали незабутні враження від цієї хвилюючої події.
Удачі, Вам, дорогі Захисники. Повертайтеся живими!!!!
