Солов’їне серце України
14 листопада 2012 року все українське суспільство святкувало 100-річчя з дня народження Андрія Малишка, поета, якого називають «солов’їним серцем України» за його невмирущі пісні. Вийшовши із самого серця свого народу, він у поезії складного ХХ століття залишався найпослідовнішим поетом – традиціоністом, який зберіг глибинну народнопоетичну основу лірики. Його щирі й задушевні твори ввійшли до золотого фонду нашої літератури як свідчення величі й краси мистецтва слова.
Саме цій безмежно талановитій людині наш клас приурочив свято «Сонячна дорога пам’яті», яке відбувалося в районній бібліотеці. Це літературно-музична композиція, створена одинадцятим класом, відтворила найважливіші моменти життєвого шляху письменника, прозвучали його чудові поезії «Білі каштани», «Ми підемо, де трави похилі», «Знову літо» та інші. Також на слова Андрія Самійловича Малишка були виконані пісні «Пісня про вчительку», «Рідна мати моя», «Стежина». У підготовці та проведенні цього свята взяли участь усі учні нашого класу. Глядачами були не тільки учні нашої гімназії, а й дев’яті класи загальноосвітньої школи №3 міста Городка. Усіх пройняла пісенна лірика А.Малишка, її чуттєві компоненти такі, як: любов до матері, родини, України, народної пісні й думи. Всі учасники свята збагнули, що А.Малишко, йдучи дорогами життя, проніс Шевченківський заповіт любові до України, її народу і культури. Про це сам поет сказав так
Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.
Андрій Малишко міцно спирався на етико-моральні засади свого народу, на його фольклор. На цій основі він витворив неповторний художній світ пісень, що вже стали народними.