Блок уроків з української літератури “Твір-опис”

Розробила: Гонтар Р.Д. вчитель української мови та літератури

Тема.              ТВІР-ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ ЗА КАРТИНОЮ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

«КАТЕРИНА»

Мета:             удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему П

основну думку тексту, тип і стиль мовлення прочитаного; розвивати мовленнєво- комунікативні вміння здійснювати композиційний і змістовний аналіз картини з елементами опису зовнішності людини; формувати в школярів розуміння мистецтва як творчого відображення дійсності.

Обладнання: репродукція картини 7.Г.Шевченка «Катерина».

ХІД УРОКУ

!. Організаційний момент.

і І. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданням уроку.

• Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Шевченко-художник.

В історії світової культури Шевченко посідає особливе місце. Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувались водночас поет і художник. Мистецьких творів — олійних картин, акварелей, малюнків до нас дійшло майже 1200. Ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялись на академічних виставках, за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Т Г Шевченко зумів передати у своїх живописних творах любов до у країнського народу, тривогу за долю України.

Дослідники живописної спадщини Шевченка зазначають, що картину «Катерина» він написав 1842 року. Уперше героїнею живописного полотна стала людина з народу — дівчина-кріпачка. жертва панської розпусти, принижена й ображена в найкращих своїх почуттях.

У листі до Г С.Тарнавської 25 січня 1843р. Тарас Шевченко писав: «Я намалювавав Катерин) в той час. як вона попрощалась з своїм москаликом і вертається в село; у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже. а вона, сердешна, тільки плаче. .. а москаль дере собі, тільки ку рява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина».

2. Осмислення картини за запитаннями

1 Який епізод з життя відображений на картині?

2. Чи можна вважати картину художньою ілюстрацією до зав’язки поеми «Катерина»?
3. Що є композиційним і смисловим центром картини?
4. Чим посилюється емоційний зміст образу Катерини?

• Як передано на картині у країнський національний колорит?
• Як зображений москаль?

7. Яку функцію виконують контрастні кольори?
8. Які тони переважають? Чому?
9. Чим досягається динамічність зображеного на картині?
10. Які почуття викликає картина?
11. Добір робочого матеріалу

Тлумачний словничок

Акварель — фарби, що розводяться водою. Живопис такими фарбами.

Гравюра — вид графіки, в якому зображення є дру кованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці Графіка — вид образотворчого мистецтва.

Динамічний — який перебу ває в русі, в дії. Багатий внутрішньою силою

Живопис — вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності.

Колорит — співвідношення фарб, кольорів, барв по тону, насиченості, що створює певну єдність картини.

Тон — колір, забарвлення або відтінок якогось кольору . Загальний кольоровий лад художнього твору . Ступінь яскравості, насиченості кольору або суку пності відтінків на певній ділянці картини.

.Чексичшій матеріал

Персонажі картини: скривджена дівчина, дід-ложкар. москаль, здиблений кінь, собачка.

Предмети, зображені на картині: сокира, дерев’яна ложка, шматок дерев’яного матеріалу, зламана гілка, дерев’яні вила і граблі, батіг, курінь, кремезний дуб. пограничний стовп, могили, вітряк на могилі.

Одяг персонажів: біла сорочка, барвиста плахта, червоний фартух, солом’яний бриль, червоні стрічки, темно-зелений мундир.

Кольори (барви): білий, голубувато-білий, золотаво-коричневий, темно-бронзовий, зеленувато-синій, брунатний, сизий, голубувато-сірий, голубий, салатовий, зелений, темно-зелений, зеленувато-коричневий.

Вираз обличчя й очей: сумний, ображений, пригнічений, співчутливий, безпорадний, зрадницький, боягузливий.

Внутрішній стан: пригніченість, образа, сум; співчуття, безвихідь, боягузтво, безвідповідальність, зрадливість.

4. Практична робота. Прочитання картини.

Споконвічна проблема долі не могла не зачепити чуйного серця і душі невмирущого Кобзаря, його пера і пензля. Адже жінка, знедолена, забута й покинута, у різні часи і різними людьми сприймалася по- різному. Одні з такої насміхалися, інші — засуджували, ще інші — співчували, намагались чимось зарадити. Не треба поспішати засуджувати. Терниста жіноча доля — цс випробовування честі. духу. сердечності й доброти. Добра душа дуже часто страждає у жорстокому життєвому вирі. У такий вир потрапила й Катерина. Це улюблений жіночий образ багатьох творів Тараса Шевченка: поем, віршів, полотен.

Автор хоче нас навчити співчувати і допомагати такій жінці. Має вона гріх перед Богом і людьми, але сила і велич її в тому, що вона свій гріх достойно спокутує протягом нелегкого життя. Ця проблема примушує кожного задуматися, бути милосердним до чужого горя.

Свою картину «Катерина» Т.Шевченко створив далеко від рідної України. Але. вдивляючись у неї. відчуваєш той національний дух. який живив серце поета і художника далеко від рідної землі. Сила Шевченка ще й тому, що він вперше героїнею живописного полотна вивів людину з народу — дівчпну- кріпачку, що стала жертвою панської розпусти, принижену в найкращих своїх почуттях.

На картині відтворено один момент з життя скривдженої дівчини, але перед глядачем постає широка картина минулого героїні і безрадісне майбутнє.

Крупним освітленим планом постає перед глядачем постать дівчини, що є не лише композиційним, а й смисловим центром твору. Намальована яскравими»фарбами. вона різко контрастує із силуетно зображеною постаттю москаля. Червоний колір в одязі символізує не лише зрадливе кохання, але іі вічність людського життя. На дівчині біла з довгими пишними ру кавами сорочка, барвиста плахта, з прикрашеної вінком голівки спадають, розвіваючись на вітрі, довгі червоні стрічки. Прекрасне обличчя Катерини засмучене, чарівна голівка опущена, очі заплакані, почервонілі від сліз, які вона ледве стримує. Заглиблена в свої думки, вона, напевне, й не бачить селянина, що сидить під дубом і, витісуючи ложки, зі співчуттям дивиться услід дівчині.

Кремезний розлогий дуб стоїть як свідок підлої зради. Зламана дубова гілочка як символ зламаної молодої долі, знівеченого життя.

На задньому плані — москаль, що підло і зрадливо втікає від знеславленої дівчини і ще не народженого сина. Кінь під ним здиблений, чим художник підкреслює зухвалу байдужість чужинця, який хоче якомога скоріше скритись за рятівною лінією горизонту. Порівняно з величною постаттю Катерини він виглядає мізерним, нікчемним. Це враження підсилюється контрастністю кольорів: біла сорочка з ледь помітним золотавим і синюватим відтінком, яскраво-червоний фартух, що золотиться під променями сонця, і темний голубувато-зелений мундир на розмитому брунатно-зеленому фоні.

Ця чудова картина Тараса Шевченка сповнена глибокого ліризму, палких почуттів і любові до простої людини, співчуття до її страждань.

1. Підсумок. Орієнтовні творчі завдання за картиною
2. Висловте письмово свої міркування на одне з питань:

• Про що думає дід-ложкар?
• У чому великий гуманізм картини?
• Яку роль у висвітленні теми відіграють контрастні кольори?
• Які думки викликає у вас вершник на здибленому коні?

2. Опишіть портрет селянина.
3. Розкажіть, у яких деталях картини виявляється український національний колорит?
4. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум «Про що думає зневажена дівчина».

ТВІР ЗА КАРТИНОК) М.М.БОЖІЯ «МЕДСЕСТРА»

І. Відомості про художника

Божій Михайло Михайлович нар. 7(20) вересня 191 1р. в м.Миколаїв — номер 1 січня 1990р. в Одесі. У 1930-33 pp. навчався у Миколаївському художньому технікумі. Працював в усіх жанрах живопису. Його твори: портрети «Медсестра», «Дівчина в синій хустці» (1955); картини — «Новий час» (1969), «Апасіоната» (1975), «Травень» (1982), «Думи мої, думи мої» (1960); жанрові композиції — «Перший урок» (1950), пейзажі, натюрморти.

Народний художник України з 1963 p., удостоєний Державної премії ім.Т.Г.Шевченка в 1974р.

Михайло Божій належить до тих живописців, яких насамперед хвилює ліричний аспект у розкритті образу сучасника. Ця риса чи не найбільше відбилася в його знаменитому полотні «Медсестра».

1. Осмислення картини за запитаннями
2. Хто зображений на картині? Що ви знаєте про професію медсестри’⁷ Якими якостями, на ваш погляд, повинна володіти така людина.
3. Яке враження справляє дівчина, зображена художником?
4. Як композиція картини і кольорове вирішення допомагають зосередити увагу глядача на постаті медсестри?
5. Що в картині виділено за допомогою світла⁹
6. Опишіть обличчя дівчини. Яким воно вам видається⁹
7. Що можна сказати про характер героїні? З чого це видно?
8. Як намальований одяг дівчини? Чому на полотні так багато білого кольору⁹
9. На якому фоні зображена медсестра?

III. Добір робочого матеріалу

Характерні ознаки:

обличчя — зосереджене, усміхнене, миле, приємне, привабливе; симпатичне.

юне;

волосся — темно-каштанове, злегка закучерявлене, причесане;

ніс — трохи розширений донизу;

губи — чітко окреслені, припухлі, вишневі;

брови — темні, не надто широкі, припідняті;

очі — карі, великі, широко поставлені, променисті, добрі, щирі;

погляд — зосереджений, лагідний, привітний;

одяг — охайний, чистий, добре пошитий, білий з синюватим відтінком.

1. Прочитання картини

Картина «Медсестра» вражає своєю проникливістю і щирою людяністю. Такого настрою автор досягає за допомогою змістовної психологічної характеристики героїні твору і майстерного, витонченого живописного рішення.

Художник наближує постать дівчини у сліпучо-білому халаті і білій шапочці на голові до глядача, подає її у поколінному обрізі, що надає образові внутрішньої значимості. Цьому сприяє неглибокий просторовий вимір тла, яким є зеленкувато- сиза стіна лікарняної палати.

Найперше, що привертає увагу глядача, — це лагідний погляд добрих карих очей і ледь помітна приязна усмішка. Обличчя приваблює свіжістю молодості й краси. Дівчину не можна назвати красунею, але надзвичайно симпатичною. Вона скоріше є відблиском духовної врівноваженості й доброти.

Обличчя кругле з загостреним, але м’яким підборіддям. Губи чітко і гарно окреслені, яскраві, ледь припухлі. Ніс розширений донизу, але він не псує лагідних рис обличчя. Над темними бровами — чисте чоло, обрамлене м’яким, злегка закучерявленим темно-каштановим волоссям, що вибивається з-під чепурної білої шапочки.

Але головне — це очі дівчини. Великі, карі, широко поставлені. Вони надають обличчю натхненної м’якості. Такі очі ще називають променистими. У них світяться доброта, внутрішня сила й якийсь потаємний смуток. Видно, нелегко дівчині щоденно стикатися з людською бідою.

Враження чистоти й м’якості підсилює білий халат. Це не просто професійний одяг, а одяг, що підсилює внутрішню сутність людини. Його м’які складки під поясочком і особливо на широких рукавах підкреслюють жіночність постаті.

Дівчина стоїть, впустивши руки в кишені, про щось роздумуючи. Можливо, про те, як допомогти якнайкраще хворому. А можливо, вже закінчилася її зміна, а вона все ще перебуває думками з тими, кому тільки що допомогла боротися з недугою.

Славна, хороша медсестра. її, напевно, дуже люблять хворі.

1. Орієнтовні творчі завдання
2. Описати портрет медсестри.
3. Написати твір-міркування на одну з тем:

• Над чим задумалась сестричка.
• Чи не помилилась дівчина у виборі професії.

3. Напишіть твір від імені героїні картини на тему «Я дуже люблю свою професію» або самостійно обрану.

 

РЗМ. Докладний переказ опису процесу праці (усно)

Мета:                    формувати в учнів уміння переказувати текст з описом процесів праці;

вдосконалювати їх уміння переказувати зв’язний текст; виховувати в учнів любов і повагу до праці.

Тип уроку:            застосування знань і вмінь.

Обладнання:         текст переказу.

Хід уроку

1. Мотивація навчання школярів
2. Організаційний момент.
3. Оголошення темп та мети уроку.
4. Написання переказу
5. Читання тексту вчителем.

Щедре серце дідуся

Сьогодні я прокинулась від легенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся».

Відчинила вікно, і духмяна хвиля ранкової свіжості, наносна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крилах спогадів. Я повертаюсь у дитинство.

Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг прожити без роботи у свої сімдесят п’ять.

Відпочили б, дідусю, — просила я його. А він лише одказував: «Лез діла слабіс сила».

Якось весняним ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись швидше буде… »

Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала г чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.

Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед купців терену заблукала…»

Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки. Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став увалено розглядати кореневище. Щось проказуючи стиха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.

Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши красиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям¹»

…Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — / першу в моему житті.

Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони безсмертні’

(З журналу)

3. Повторити написання орфограм у словах: духмяна, саджати, непоказним, ножиці
4. Пояснити стилістичну роль протиставлення у реченні:

Останню його яблуньку — і першу в моєму житті.

5. Скласти самостійно план переказу.

Орієнтовний план переказу.

• «Яблунька розцвіла!»
• Невтомний трудівник.
• Садіння деревця
• Краса і радість — вічні.

6. Повторне читання тексту.
7. Усне переказування тексту учнями.

УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК. НАВЧАЛЬНИЙ ПИСЬМОВИЙ ТВІР-ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета:                    розвивати вміння шестикласників осягати зміст живописного твору,

виражальні засоби, помічати всі важливі і другорядні деталі, розкрити майстерність художника; удосконалювати культуру писемного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу шестикласників; якнайповніше використати естетичний і моральний потенціал художнього полотна для духовного розвитку учнів.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія:              засвоєння нових слів-синонімів (у тому числі контекстуальних).

Міжпредметні зв’язки: письмовий опис змісту і художніх засобів у творах живопису, що

зображують пейзаж (образотворче мистецтво).

Обладнання:          репродукція картини «Пейзаж з вітряком» Катерини Білокур

Тип уроку:            урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку

• Актуалізація мотиваційних резервів шестикласників

Перед тим як розглядати репродукцію картини К. В. Білокур «Пейзаж з вітряком», учитель проводить бесіду з учнями за питаннями;

І. Яка різниця між такими видами образотворчого мистецтва, як живопис і графіка?

• Що називається пейзажем, натюрмортом?

3. Імена яких відомих художників України ви знаєте⁹
4. Які ознаки має художній стиль мовлення⁹
5. Підготовна робота до складання письмового твору-опису природи за картиною в художньому сгнлі Коротке повідомлення учня про автора картини

Катерина Василівна Білокур — народна художниця України, геніальна особистість, одна з визначних постатей XX ст. — народилася 7 грудня 1900 року в селі Богданівка.

Не отримавши навіть початкової освіти, вона вчилася сама: оволоділа грамотою, багато читала. Доля не послала Катерині ні мистецьких шкіл, ні мистецьких наставників. За її висловом, «тягла свій віз пізнання основ мистецтва самотужки».

Починала вчитися малювати з портретів рідних, близьких її серцю людей.

У перших її роботах «Жінка в зеленому корсеті» (1920), «Портрет Олі Білокур» (1928). «Портрет Надії Кононенко» (1929), «Портрет колгоспниці Надії Бахмач» (1932-1933 рр.) видно намагання досягти подібності з оригіналом.

П’ятдесяті роки становлять вершину творчості Білокур. Вона вії ходить від феєрично- квіткових композицій і створює твори філософського звучання.

У творчому доробку художниці варто вкоренити її натюрморти. Найвідоміші з них — «Снідання» (1950), «Квіти, яблука і помідори» (1950) «Натюрморт з хлібом» (1956), «Натюрморт з колосками і глечиком» (1958-1959), «Натюрморт» (1960) — уславлюють рідну землю, людину- трудівника і здобутки його праці.

В останні роки життя Білокур захопилася акварельною технікою, що засвідчують численні композиції, зокрема «Багрянець осені» (1950-ті рр ), «Гай» (1955), «Осінь», «Вересень» (1956), «Напровесні» (1958), «Осінь» (1960).

Осмислення художнього полотна (аналіз картини)

1. До якого жанру належить картина К. В. Білокур «Пейзаж з вітряком»⁹
2. Визначити тему й основну думку художнього полотна.
3. Що зобразила К. Білокур на першому плані? Чи є це смисловим центром картини⁹
4. На що звертає увагу художниця на другому плані?
5. Яка кольорова гама картини⁹ Чому?
6. Яку пору року зобразила Катерина Василівна на полотні?
7. Чи сподобалася вам картина? Чим саме?

Добір робочих матеріалів

1. Колективний добір матеріалів до майбутнього твору.

• Назвати об’єкти, зображені на картині. (Стежка, човен, річка, хата, дерева, вітряк, небо, хмари, поле)
• Дібрати синоніми до слова вітряк. (Млин, тупчак, топчій)
• Назвати кольори картини. (Синій, блакитний, темно-синій, жовто-зелений, блідо-голубий, темно-коричневий, коричневий)

2. Добір характерних ознак об’єктів, зображених на полотні (робота за варіантами).

Варіант 1. Річка — невелика, вузька, як стрічечка, місцями неспокійна. Поле — широке,

безкрає, заросле високого густою травою.

Варіант 2. Дерева — поодинокі, стрункі, зелено-сиві. Вітряк — старезний, самотній, дерев’яний, великий.

Варіант і. Небо — хмарне, високе, сумне, нахмурене, блідне. Хата — солом’яна, низька, убога, стара.

Творча робота

Продовжити речення, використовуючи опорні слова і словосполучення, образні засоби.

1) На краю Богданівки… . 2) Розкішна природа. .. 3) Поле, як море, що сягає у незмірну далину… . 4) Широке поле посередині перетинає стежка, яка біжить… . 5) Вітряк, ніби…

1. Складання письмового твору-оиису в художньому стилі за картиною К. її. Білокур «Пейзаж з вітряком»

Скласти письмовий твір-опис за картиною, дотримуючись плану:

1. Край рідної Богданівки — затишний куточок біля річки.

• Далекий і близький плани картини Катерини Білокур.
• Використання художницею кольорів як засобу увиразнення основної думки твору.

4. Загальне враження від картини.
5. Домашнє завдання
6. Завершити письмовий твір-опис за картиною Катерини Білокур, розпочатий на уроці.
7. Письмово описати одну з репродукцій Катерини Білокур («Цар-колос», «Рідне поле». «Гай») у художньому стилі.

 

2. Бесіда і учнями.

• До якого типу мовлення належить текст⁹
• Яка тема і головна думка тексту⁹
• Чому оповідачка так зраділа, побачивши квітучу яблуньку?
• 3 яким почуттям згадує вона свого дідуся і чому?
• Що ви можете сказати про характер дідуся⁹ 3 яких слів видно його глибоку мудрість⁹ Як ви розумієте ці слова⁹
• В яких рядках змальована любов дідуся до внучки, деревця, життя⁹
• Як працював дідусь? Яку роль відіграє опис процесу садіння дерева в оповіданні⁹