Оголошення

Різдвяна історія

Автор: Коваленко О.В., класний керівник 4(8)А класу

Виховна година на тему: “Різдвяна історія”

Мета виховної години: духовне виховання учнів, прищеплення любові до традицій українського народу. Поглиблення знань з історії виникнення свята. Збереження і відновлення культурних традицій, обрядів і звичаїв українського народу.

Сцена 1

Голос. Поділіться своїм теплом, навіть, якщо поряд немає рідних. Адже так просто подарувати радість тому, хто сьогодні її потребує.

(відео)

Виходить хлопчик,  тихесенько бере з під ялинки подарунок, розгортає його.

Хлопчик. Книга? (розчаровано). Хто сьогодні дарує книги?

(вставка відео). Повертається, бере книгу, сідає у крісло і починає читати.

Хлопчик. Різдвяна історія (Відкриває книгу)

Віра в Різдвяну історію приведе тебе в дивний світ. Між небом і землею. (пауза). Не бійся відкрити свою душу на зустріч світлу. Яким сповнена ця книга. (думає, повільно перегораючи сторінку).

У сиву давнину, у глибині віків, коли наша планета була ще зовсім малою, дорослі вірили в казки, а між країнами лютували страшні війни. Люди чекали на народження Спасителя, сина світу. (замислюється).

Голос. І хоч минули віки, ми й досі робимо вибір між добром і злом. Щодня ведемо невидиму боротьбу з несправедливістю. Шукаємо любов і мир у безмежно великому світі.

Хлопчик. Коли люди зневірилися, казки припали пилом, а світло обернулося на темряву. Найяскравіша з зірок зійшла! Від тоді щороку ми святкуємо Різдво.

(відео сходження зірки)

Пісня «Небо і земля нині торжествують»


Сцена 2

Голос. Щойно на землю сходить перша зірка, ми поспішаємо до родини, батьків, коханих, які так скучили за нашим теплом. Об’єднуємося всією країною і славимо Спасителя.

 

Заходять хлопці і дівчата, весело говорять, сміються, танцюють.

Хл1. Ну все, друзі, бувайте!

Дівч1. Максим, куди ти? Повеселімося іще!

Хл1. Потрібно скоріше іти додому, батькам допомагати. Сьогодні ж Різдвяний вечір. А це сімейне свято. Мати напевно ще має завдання для мене. Та й батькові по господарству треба допомогти.

Дівч2. Друзі, а давайте но завтра підемо разом колядувати. Христа прославляти. Люд чесний звеселяти.

Усі. Давайте

Хл1. Тоді після сніданку приходьте до мене. Заколядуєте тоді й разом далі рушимо.

 

Сцена 3

Хата. Стоїть стіл. Господиня готує страви

Господиня. Олександре, чуєш. Іди но сюди.

Господар. Та йду вже. (заходить)

Господиня. Іди до стодоли та принеси сіна, дідух стелити будемо. У мене майже усі страви готові. Та й вечоріє, пора за стіл сідати на вечерю різдвяну.

Господар. Добре. Зараз усе зроблю. Заодно і гляну, може син наш, де додому іде.

(Господар виходить господиня готує)

Пісня «Різдво» (Ані Лорак)

Заходять господар з сином

Син. Мамо, я вдома. Ось з батьком дідух принесли. Будемо тобі допомагати

Господиня. Добре, тоді нумо усі стіл накривати. А то вже скоро смеркається, зірка перша зійде. А до того часу, мусимо усі справи закінчити.

(Накривають стіл та сідають вечеряти)

Господар. Благослови Боже усі ці страви.  Христос Рождається.

Господиня і Син. Славімо його.

Господиня. Пригощайтеся рідні мої. Починаймо з куті, бо це головний символ Різдва.

Господар. Повечеряли, нумо й відпочивати.

Завіса. Ранок. Стук у двері

Господар. Хто там?

Колядники. Можна заколядувати?

Господиня. Заходьте, просимо до нашої оселі.

Заходять колядники

Колядник1. Христос народився. Доброго дня у Вашій хаті. Бажаємо миру, й щоб були багаті. Здоров’я усій Вашій родині. Господь хай буде з вами кожної днини.

Колядник2.  Бажаєм вам добра,

Від Різдва і до Різдва,

Щоб здоров’ям, щастям в хаті,

Ви були завжди багаті.

Спокій в домі, сонце ясне,

Хай ніколи не погасне,

Хай у добрі проживає

Вся ваша родина.

Колядуйте, веселіться,

Бо весела днина.

Я щиро бажаю веселих вам свят,

Куті, пампушків, українських коляд.

Колядник3. Хай здоров’я з Вами буде

Хай Вас гумор не забуде,

Хай смачна кутя удасться,

Хай завжди панує щастя,

Щоб весело і багато провели

Різдвяні свята!

Колядник4. У день святий Різдва Христова

Бажаю щастя Вам земного,

Бажаю в душах відродити уміння вірити,любити,

А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння

Своє надасть благословіння.

Колядник5. Щастя вам бажаємо

В хаті і дворі.

Побажати хочемо радісні слова

Слава Сину Божому

В день його Різдва.

В день Різдва христового

Бажаєм вам нині

Потіхи і щастя,

Здоров’я родині.

Колядник6. Вітаєм з Різдвом, з Новим роком вітаєм!

Бажаєм вам щастя, здоровя бажаєм!

Хай серце радіє, душа хай співає,

А настрій святковий весь рік не зникає!

Колядник7. Хай Різдво з тим завітає,

Чого серце забажає.

Хай несе у кожну хату

Щастя, радості багато,

Хай смачна кутя Вам вдасться,

Хай в сім’ї панує щастя.

Щоб весела коляда

В хату радість принесла.

Христос народився!

 

Колядник8. Рано-вранці до схід сонця
Стукнув Ангел у віконце.
Він прийшов мені сказати,
Щоби Вам повінчувати.
Щоб були Ви всі здорові,
Врожаї збирали нові,
Кукурудзу,просо –
На багату осінь,
Щоб були Ви гарні й пишні,
Як весною вишні!
Христос народився!

Колядник9. В Новий рік, в Різдво Христове
Будьте радісні, панове!
Хай до вашої оселі
Колядки прийдуть веселі,
Буде щастя і здоров’я,
В справах лад, комора повна,
А на вашому столі — паляниці запашні.
Щоб ви нас не забували,
З нами завжди справу мали,
Хай завжди щастить і всюди,
З Вами хай добробут буде!

Колядник10. В гарну днину, в добрий час

Із Різдвом вітаю вас!

З вечерею святою, з різдвяною колядою,

З Новим роком з пастушками

З Йорданськими щедрівками,

Що голосять на весь світ,

Що Христос прийшов на світ!

Колядка

Господар. Дякуємо за гарні привітання та коляду.  І Вам щасливого Різдва.

Колядник1. Максиме, а ходімо з нами колядувати!

Син. Мамо, тату, можна?

Господиня. Іди вже. Різдво все ж таки

Син. Дякую!!!

Усі виходять

Сцена 4

Хлопчик. Новорічні свята приходять у наш дім разом зі святим Миколаєм щороку, сивочолий дідусь залишає під твоєю подушкою подарунки. І вселяє віру в казку, про яку ми забуваємо, коли дорослішаємо.

А після Різдва до нас приходить Щедрий вечір. За християнським календарем – це також день преподобної Меланії. Потім свято Василя.

Голос. Щодня, ми намагаємося будувати наш храм. Крихкий, беззахисний, сповнений добра і світла наших душ, мов спів небесних пташок.

 

Сцена 5

Хата. За столом сидить дівчина і дивиться в дзеркало

Голос. Світло, яке випромінюють наші душі на Різдво дуже сильне. Та зло не спить. А ходить поруч із добром. Цього вечора воно прагне взяти реванш. Кожен із нас робить вибір на який бік стати. Головне, не боятись, а вірити, сподіватись і любити. І тоді темряві тільки й лишатиметься, що заглядати в наші вікна.

 

Оксана (звертається сама до себе). І чого людям надумалося розславляти, що я гарна? Хіба чорні брови та очі мої такі гарні? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках ? І в губах ? Бачу тепер, що я зовсім не гарна !  Чи, гарна ? Таки гарна! Диво! Яку радість я принесу тому, кому буду жінкою ! Як милуватиметься з мене чоловік!  Але ж, парубки, чи вам до пари я? У Києві навчалась, червоний диплом отримала. Правда не вистачило у мого батька  доларів, не влаштував мене на роботу в столиці. Приходиться вдома сидіти. Та як кажуть для дівки – головне добре заміж вийти. І ось тепер я мрію, щоб одружився зі мною найкращий молодець у світі !

 

(Стук в двері, заходять дівчата. За ними тихенько заходить Вакула)

Пос1. Сію, вію, посіваю,
Щастя й долі вам бажаю,
У щасливій вашій хаті
Щоб ви всі були багаті
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі.

Пос2. Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Іще мало –
Дайте сало.
А іще не вся –
Дайте порося!

 Пос3. Як пісня дзвінко ллється,

Хай гарно так живеться,

Хай доля посміхається,

Здоров’я додається,

Хай буде свято на душі,

А серце щастям багатіє,

Хай водограй вирує почуттів,

Збуваються всі мрії!

Одарка. Оксано, чого ж ти вдома сидиш? Ходімо з нами щедрувати!

Оксана. Щедрувати? А може спочатку поворожимо, а то на Андрія  так і не зібралися. (усі разом збираються)

Марічка. Гарна ідея.

Святий Андрію, Святий Андрію,
На тебе єдиного маю надію.

Скажи мені нині, дорогий Андрію,

Звідки я маю чекати надію.
А тепер скинемо по чобітку, розкрутімо його із заплющеними очима та кидаймо. Де носик — там і милий.
Одарка. Ох, дівчата, якби то знати, хто той суджений! Хоч би краєчком ока глянути. Покажи, Андрію, яка моя доля.
(Дівчата кидають чобітки. Чобіток Оксани ловить Вакула)

Марічка. Ой , Оксано, дивись, твій суджений.

(Повертається, помічає Вакулу, розгублено скрикує)

Оксана. Ой, ти чого прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою?

Вакула. Не гнівайся на мене, моє серденько. Дозволь хоч поговорити, хоч подивитися на тебе!

Оксана. Хто ж тобі боронить, говори й дивись!

Вакула. Гарна дівчина, красуня, я її кохаю,

А вона мене і зовсім вже не помічає!

І сміється, і глузує, дражниться і коверзує.

Бідолашний я, мовчу, аж-но плакати хочу!

А терплю, одначе, тільки б її бачить!

(Одарка виймає тим часом телефон, хоче сфотографуватись з подружками).

Оксана. Одарко, та в тебе  новий телефон, ой, який  гарний.

Одарка. Так це ж новий « Айфон», остання модель 6 –S.

Оксана. А мені батько сказав, щоби я не розраховувала на новий телефон, багато грошей на навчання пішло. Добре тобі Одарко, що в тебе є такий наречений, що такі телефони дарує, а то Вакула тільки дивиться і зітхає, нічого не дарує мені.

Вакула.  Не тужи, люба Оксано, зароблю і на телефон, і на шубку тобі. Дай тільки час. Я тобі дістану такий « Айфон», що  ні в однієї з твоїх подружок немає.

Марічка. Ти? Подивлюсь,  майже задарма ковалюєш, де тобі такі гроші взяти.

Одарка. Хіба що звернутися до виробника і в  цілях промоакції тобі один виділять.

Марічка. Ти ба, що захотіла! Легше вже у Китай змотатися і там купити.

Вакула. А що? В Китай? Хоча, це ж далеко, може й  встигну.

Оксана. Ах так? Будьте всі за свідків: якщо коваль Вакула принесе мені  телефон сьогодні,  то вийду за нього заміж.

Вакула. А де ж його взяти той «айфон»?.

 (Звучить циганська мелодія. Виходить циган. Виводить козу)

Циган:   Добрий вечір, газдинонько.
Слава Богу, що хату вашу здибав,
Бо мороз на дворі. Ой, як смачно
Салом пахне у Вашій коморі!
Я є циган щедрий, умію робити,
Кую, дую та й краду, вмію козу водити.
Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Циган. (Звертається до колядників.)

Привітайте, християне, веселого цигана.

Чуєте Коза голос подає, багату кутю віщує.

Вам, господарю, хочу козу продати,

Й піду далі по хатам із вами щедрувати.

Оксана. Та в тебе ж не коза, а кляча. Та до того ж ще й ледача. (Коза  потягується.)

Циган. Не ображай мою козу, бо з нею вашу хату рознесу.

Колядник.  Та в тебе ж коза вкрадена, не куплена, Ще й по боках облуплена.

 

Циган. Неправда твоя, юначе, моя коза добре скаче.

( Звертається до Оксани) Може купиш Козу, господине? Буде молоко кожної днини.

Одарка. Скільки ціниш за козу, цигане?

Циган. Мірку гречки, шматок сала,

І цукерок для Кози немало.

Думаю сторгуємось.

Кізонько покажись, по усьому дому розходись.

(Коза танцює і співає)

Пісня.

Коза. Тепер буду сама частуватись, пампушками пригощатись.

А ви, після мене, колядники, зможете тільки облизатись.

 (Звучить музика. Вискакує Чорт.)

Чорт:    Ха! Ха! Ха!
Дурна забава!
Немає душі – тілько зваба,
Тілько мастацький каламбур.
Сюди, хутчіш, – я кращий кредитор.
Беру в заставу.

І то, хіба я хочу? – Мушу.
Маленьку дзюньку (показує яку)
Жалюгідну душу.
За неї Вам і пиво, і ковбаси,
і голу дівку,
і грошей – хоч в бочку квасить.
Тілько сюди її малесеньку, сюди.
Процент Вам буде, ха-ха – хоч куди!

Вакула. (підходить до чорта). Слухай но, якщо ти такий всемогутній, то можливо мені допоможеш той Айфон дістати? Що взамін попросиш?

Чорт. Ти мої тарифи ти знаєш. То ж думай швиденько. Не тільки  Айфон можу дістати! Все, що побажаєш!!!

Анґел.    (відганяє Чорта).
Ось тобі! Пуста потворо.
Зникни, згинь,
у синім морі розчинися,
у болото сплинь,
в полі попелом розвійся – полети.
Не засмути сердець юнацьких – пропади!

Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.

Оксана. Вакуло, ти задля моїх забаганок готовий душу закласти? Не потрібно мені цього. Ти мені і бідний до душі.

Вакула. Слава Богу. (Беруться за руки)

 Голос. Любити, вірити, ділитися добром під силу кожному. Що б не відбувалось навколо нас і де б ми не були. Традиції, а також легенди народження Спасителя зберігають хранителі добра на небі.

Пісня

 

Сцена 6

Голос. Від тоді, як янголи принесли на Землю благу звістку. Світло живе в наших душах. Аби воно не згасло, ми збираємося родинами на святий вечір напередодні Різдва. Із покоління в покоління готуємо 12 пісних страв, прикрашаємо хату колоссям пшениці, яка навіть у люті морози символізує добробут і вічне життя. І чекаємо на першу зірку. Незважаючи на випробування, біль який ми пережили, нас не здолати. Адже традиції і одвічні цінності живуть у наших серцях.

Хлопчик. Дива трапляються не лише на Різдво. Від їхньої  присутності на Землі залишаються ледь помітні сліди. Побачити їх зможе лише той, хто знає куди дивитися.

Добро – це справжнє диво. Головне, вірити. Лише озерніться навколо!  Це найкраще Різдво у моєму житті. Адже зі мною усі мої рідні люди.

Заходять усі

Фінальна пісня

Дінь дінь дон  дзвоники дзвенять

 

 

 

Матеріал розмістив користувач: Коваленко Олена

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*