За все найкраще у житті,
За ваші руки золоті,
За ваші лагідні серця
Ми всім вам вдячні без кінця.
Напередодні святкування Дня матері у нашій гімназії було проведено загальношкільний музично-літературний захід, який присвячено любим матусям, дорогим учителям, усім присутнім у цьому залі жінкам та дівчатам.
Богиня-Берегиня.. Яке поетичне, яке точне і загадкове наймення! Берегиня – це та, що береже оселю, оберігає нас від невірного кроку, від непрошеного лиха та напасті. Це та, що ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама задля нас жертвує всім – навіть життям. Це та , що колихала тебе маленьким, не зімкнувши очей ні на мить, молила Бога про долю для тебе і тихо співала колискову. Ім’я цій богині – Мати.
Мамо! Богине наша! Це ти вчиш мене жити по закону любові і правди. Це ти не даєш мені спіткнутися на щоденних життєвих дорогах, будиш в мені совість, вчиш добру. І я стаю на коліна перед твоєю материнською любов’ю і добротою, мудрістю і мужністю твоєю.
Мамо, мамо, моя прехороша!
Як загляну я в очі твої –
Затихає вмить страшенна пороша,
І піснями линуть солов’ї.
Мамо, мамо, ніжна моя нене,
Усмішка твоя – як сонце те.
…Квіти квітнуть, листячко зелене –
Яке щастя – все навкруг цвіте!
Мамо, мамо, рідна моя нене,
Як дивлюсь на скроні я твої,
Ніби сніг сріблиться і на мене
Падає! І жовкнуть всі гаї…
Мамо, мамо, що мені ще треба?
Хай живе у серці й не згаса
Колискова пісня і просінь неба,
І твоя нев’януча краса…
Мама… Вимовляєш до болю це рідне слово, і перед тобою постає образ її, єдиної, наймудрішої, найсвятішої… І де знайти ті слова, якими можна було б виразити свою безкінечну любов до матері? Ластівко, журавко, пісне моя! Твої руки пахнуть хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами. Твої очі нагадують чисті серця, в яких така прозорість, глибина і ніжність, що видно всю твою душу і всю твою ніжність.
Хай минають швидко темні ночі,
Візерунки літа простяглись,
Та матусі очі спать не хочуть,
Погляд вдалеч, як колись.
Цим очам я щиро помолюся,
Їм я квіткою вночі здаюсь.
І в безхмарне небо подивлюся –
І ніяк, ніяк не надивлюсь.
Ти для мене рідна і прекрасна,
Як у ті дитячі милі дні.
Твої очі світять непогасно,
І від цього радісно мені.
Мама… В цьому слові і переливчаста пісня жайворонка, і журливі «курли» журавлів, дзвінке дзюрчання весняного струмочка і жовті пасма дощів осіннього падолисту. Мама дала нам життя, навчає всіх життєвих пре- мудрощів, вчить розуміти людей і творити добро, шанувати хліб і правду.
О, руки мами! Вони вночі не сплять,
Оберігаючи рожевий сон дитяти.
З віків у вічність проліта земля,
Нас на руках тримаючи, як мати.
Слово «мама» росте з нами тихо, непомітно, як ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці дитину рідна рука. І так тихо приходить на вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою молитвою.
Із букви-крапельки та звуку-сльозинки народилося на світ святе слово «мама», мовлене устами маляти, нами, малими. Тільки не дано нам запам’ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою вперше нахилилася мама. Ця мить і є вічність, бо мати живе завжди, вона живе в нас, житиме в наших дітях і онуках.
Учасниками концерту стали:
Бас Рената
Задворний Денис
Роговська Ксенія
Коріньовська Аксенія
Гурняк Костя
Гриб Настя
Філонінко Настя
Гурняк Ростислав
Мельник Тетяна
Рибак Олег
Бодяк Богдан
Гончаренко Антон
Глушко Олена
Богданюк Катерина
Загурський Владислав
Шимкова Ангеліна
Рудницький Артур
Татарчук Ірина
Бойчук Андріана
Федощук Дарина
Романчева Ліза
Сокальський Ростислав
Москаленко Єва
Якимишин Владислав
Істратов Олександр
Кішик Ілона
Хробуст Анастасія
