В вас мудрість вічна і любов…
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ці суцвіття звуків віднаходив,
Що стали потім мовами народів.
С.Тельнюк
Щорічно, 24 травня, в день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, відзначається День слов’янської писемності і культури.
24 травня завідувач шкільною бібліотекою Панкевич Н.П. презентувала тематичну виставку, присвячену Дню слов’янської ї писемності та культури та провела бібліотечний урок для дев’ятикласників на тему : « Праматір рідної мови».
Ліцеїсти дізнались, що слов’яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття. Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський книжник і учений Чорногорець Храбр (Хст) у книзі « Сказання про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма.
Перший етап – коли слов’яни були ще язичниками і читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок, так званих « черт і різ». Це не алфавітне письмо, а умовні позначки з певним семантичним змістом. «Черта» – від слова « чертити», креслити – наносити на якусь поверхню знаки способом малювання або писання. «Різи» – від слова « різати» – зарубки або символ, прокреслений за допомогою леза чи вістря.
Другий етап – після прийняття Християнства, коли наші предку почали писати римськими та грецькими письменами. Але це письмо не було пристосоване до слов’янської мови.
І так було доти, поки великими просвітителями слов’ян Кирилом та Мефодієм не був створений алфавіт. Датою створення слов’янської абетки вчені вважають 863 рік.
Мова, яку запровадили Кирило і Мефодій, стала мовою східнослов’янських народів, отже й українською.
Любіть і вивчайте нашу рідну мову, таку давню і вічно молоду та живу!
