Розробка уроку “Світле свято Великдень”
Автор: Гонтар Р.Д. вчитель української мови та літератури
Тип уроку: урок закріплення вивченого.
Мета: Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Відроджувати звичаї і обряди нашого народу примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Свято проводиться в красі або в просторому і затишному залі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках – крашанки, писанки. Діти одягнені в національні костюми.
Вчитель. День Воскренсіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце якось особливо світить, кажуть, сонце “грає”.
1 учень.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
- підіймає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
- учень.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес
- учень.
Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі разом. Христос воскрес!
Учень.
Небесні дзвонарі
Як Ісус Христос, Син Божий,
Вмер за всіх нас на Христі,
Вся земля засумувала Й небеса були сумні.
З жалю й болю затремтіли Стопи й шпилі синіх гір,
А з-за хмар не було видно Ані сонця, ані зір.
Так два дня було й дві ночі,- Аж дивись на третій день
Блисло сонце і заграла В небі музика пісень.
А з небес малі ангели Роєм злинули в простір,
Ясні квіти побудили В долинках на стопах гір,- Ниточки та золонит Зачепили на квітки.
Потягнули й задзвонили Білі й сині голівки!
Дивувалися всі люди,
Вибігали діти з хат І казали: “Що за диво!
Квіти дзвонять, гомонять!” їм же в відповідь ангели Заспівали із небес:
“Світ радіє, бо Син Божий В третій день з мертвих воскрес!”
Й від тоді отак щороку,
В Воскресіння Світлий День,
Гомонять земля і небо Звуком дзвонів і пісень.
І весняні перші квіти Дзвенять в досвітній порі,
Тягнуть їх за злоту нитку Ті небесні дзвонарі.
(Всі діти стоять півколом. Виходять дівчинка і ангел. Починається міні-вистава).
Дівчинка.
Христос Воскрес.
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий На хресті Христа розп’яв,
Вже три дні, як Він, Син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем діти, підем живо На могилі приплакнем…
Але що там? Що за диво?
Гріб увесь горить вогнем.
Гляньте діти! Гріб порожній!
Хтось той камінь відвалив!
Ангел.
Се вчинив Господь всеможний!
Він воскрес!
Діти.
О диво, див!
Ангел.
Не лякайтесь! Приступайте!
Я посланник із небес!
Дівчинка.
То є Ангел з неба, діти!
Ангел.
Так! Я є! Христос Воскрес!
Діти.
О, Воістину воскрес Той, що був і є з небес!
Ангел.
Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!
Всі.
Всіх нас нині звеселяє Диво див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає Наша доля ще воскресне!
(Співають. “Христос Воскрес”)
Христос Воскрес, Христос Воскрес!
Радість з неба ся являє Паска красна днесь вітає.
Радуйся щиро нині,
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав щастя нам з небес Христос Воскрес!
Вчитель.
Свято Воскресіння багатий в обрядовому і народному звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.
. Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
. Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
. Якщо на Великдень удень спить господар, то вилеже пшениця, а якщо господиня – льон.
. На Великдень перший раз зозуля закує.
. На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.
Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним.
У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч. Прикрашають хату вишиванками,
дерев’яними чи паперовими голубками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а на “покуті” вішають прикраси з соломи “павуки”. До Великодня, як і до Різдва, батьки купували дітям гостинці – цукерки, пряники, свистунці.
Виходять два хлопчики і дівчинка з запаленими свічечками.
- Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим або Живним.
- До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – трійцю.
- Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – на здоров’я і щастя живим.
- Запалену на відправі таку свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.
- У п’ятницю чи суботу несуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.
- Цього дня господиня хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, щоб нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою, примовлянками.
Вчитель.
Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.
(Діти співають гагілку)
“Вередує пишна паска”
Вередує пишна паска,
Гей, посуньтесь, будь-ласка,
Заграйте мені нині марша,
Бо я паска тут найстарша.
Раптом, що се, рідна нене,
Порося, та й ще печене,
Скочило на рівні ноги,
Гей, вступайтесь із дороги.
А ж тут хрін із бородою,
Вже готовтеся до бою,
Маю гичку, як корону,
Зараз вас усіх захроню.
Обізвались крашаночки,
Крашаночки невеличкі,
Хоч хвалитись нині гріх,
Ми найкращі з вас усіх.
Надійшло до всіх кропило,
Накропило, насварило,
Мир хай буде всім сьогодні,
Бо то свята Великодні.
Вчитель. Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай
- це благословення на Великдень їди й печива. По довгім пості свята Церква дозволяє всяку їжу, щоб вірні враз із духовною радістю мали в часі Великодніх свят і радість земних дарів.
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала – Зіпсувала п’ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець”.
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата Ще дві кращі напишу.
Співають пісні про писанки.
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю, хто кохає,
В того серце золотою Писанкою сяє.
Хто свою любов покаже Не словами, да ділами,
В того серденько найкраще – Писанки над писанками!
А яка вона прекрасна,
Най з вас кожен поміркує:
Чудні квіти на Великдень Сам Христос на ній малює?
Вчитель. Назва “писанка” походить від слова писати. Крашанки одного кольору, а писанки – “писані” малюнками, орнаментами. А звідки взялися писанки? Послухайте легенду.
Легенда
Великі муки й терпіння переніс наш Спаситель, найбільший учитель людства, Ісус Христос. Його оскаржили фарисеї перед римським намісником Пилатом, що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опертися синедрионові (судові) та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню.
Фарисеї мучили Ісуса, насміхались над ним разом із римськими воїнами, а потім домоглися у Пилата дозволу прибити Ісуса на хрест і сталося так, як сам Ісус пророкував: Його замучать і він пожертвує собою за весь людський рід. Але сповнилися й інші слова Ісуса й давніх старозавітних пророків. Ісус третього дня воскрес із мертвих. Почувши цю звістку, римський сотник, що відповідав за тіло похованого Ісуса, з люті запитав себе: “Що ж скаже Пилат?” То ж сотник дуже розлютився на воїнів:
Ви гультяї! Що ви мені тут за байки розповідаєте? Не встерегли могили, і напевно, заснули, а злодії вкрали тіло замученого? Тепер не оправдовуйтесь чудом, щоб уникнути смерті? Кажете, що воскрес! Я вам голови повідрубаю за цю брехню! Як з мертвого може щось стати живим і з червоного – біле, а з білого червоне. Готуйтесь до смерті!
Воїни затремтіли з жаху і, попадавши ниць, присягали, що кажуть правду, благали, щоб дарував їм життя. Раптом один із них глянув мимохідь на стіл і на тарілку, на якій було шестеро яєць, зірвався на ноги і вигукнув:
- Ось, сотнику поглянь! Чи не зробилося з білого червоне? Чи не може бути чудо на світі? Коли ти пам’ятаєш, що ти нам сказав, то тепер даруєш нам життя.
Сотник глянув на тарілку й остовпів з дива. Всі шестеро яєць, що хвилину тому були білі, як сніг, тепер стали червоні, як кров. Хвилину не знав, що з ним діється, велика переміна сталася в його серці.
Нарешті він встав і промовив:
- Радуйтесь, бо ви врятовані! Вірю вам тепер, що Той замучений воскрес, що він Бог! Ідіть у мирі, а на спогад про свій порятунок візьміть собі по одному червоному яйцеві. Вони вас врятували.
І з того часу всі віруючі християни кожного Великодня малюють писанки і дарують один одному на пам’ять про те, що як ті писанки врятували воїнів від смерті, так Ісус Христос своїми руками врятував увесь людський рід від пекельного знищення.
Вчитель. Обираючи писанкові молитви, надавали перевагу тим, у яких прославлялась селянська праця, вшановувалася земля, звичаї і обряди.
Ішла Гануся у церкву ранком,
В синій хустині писаночки.
їй усміхалось небо світанком,
Сонце гляділо поміж хмарки.
А мати доні так говорила,
Коли спішила вранці в храм:
“Воскрес сьогодні Христос з могили Тому весняна радість всім нам”.
А ще мати доні так говорила:
“Прийде хвилина волі до нас,
Встануть герої давні з могили,
Настане щастя, радості час”.
А в церкві свічки рядом горіли,
Перед престолом розцвів розмай,
Може й то свічі ясні молились За Україну, Ганусин край?
Може і квіти, як і Гануся,
Просьбу шептали в ранок чудес:
За Україну, Боже, молюся,
Щоб так воскресла, як Ти воскрес.
Вчитель. На Великдень люди, радіючи, співаючи, граючи різні ігри. Весняні звичаєво-обрядові пісні та ігри в різних місцевостях України називаються неоднаково. Це і веснянки, гагілки, ягілки, гаївки. Гаївки мають конкретний час виконання на великодні свята, після того як прийдуть з церкви і поснідають свяченини.
Заспіваймо гаївочку,
Українські діти,
Щоб почули ваші друзі По широкім світі.
Заспіваймо про Ісуса,
Що воскрес з могили,
Щоб даремно наші друзі Марно не тужили.
Діти співають гаївку.
Заспіваймо паняночки,
Веселої гаївочки,
Най ся Мати утішає,
Ісус з гробу воскресає.
Най воскресне Україна,
Сріблом, злотом обмаїна.
Най воскресне, най прибуде Поміж українські люди.
Най приведе за собою За рученьку кращу долю,
Нарід її принимаєх Ще не вмерла заспіває.
(Діти співають, продовжуючи гаївку “Ще не вмерла Україна”).
Як піднялась правда В славі світлій, пишній,-
Так нам Україну Підійме Всевишній.
Разом. Христос воскрес.
“Воістину воскрес!”
І де б не був я – ти мене почуєш,
І великодне сонце із небес Тебе, за мене, тепло поцілує.
(Діти стають у розірване коло і, співаючи кривого танцю
виходять).
Ми кривого танцю йдемо Ми в нім кінця не знайдемо Ані кінця, ані краю Вибирай котра з краю.
